uaende

Олег Боднар, архітектор, доктор мистецтвознавства, професор, член-кореспондент Національної академії мистецтв України; завідувач кафедри артменеджменту у Львівській національній академії мистецтв

Творчість Віктора Штеця

Віктор Штець – примітний представник молодого покоління художників, які розпочали свідому творчу діяльність і переконливо заявили про себе на початку ХХІ ст. як рушії нового витка розвитку мистецтва. Завершальний етап попереднього періоду, що був відзначений хаотичною різнобіжністю пошукових напрямків, ідейною розбалансованістю мистецької свідомості, зрештою, домінування глобалізаційних тенденцій, що розхитували устої традиційної художньої культури, став далеко не найзручнішим моментом для впевненого старту початківців. І тим не менше, на тлі філософської плутанини та калейдоскопічних змін у загальному процесі мистецької творчості в кінці ХХ-го – на початку ХХІ-го століть, стали контрастно виділятися художники, які у виборі ідейної орієнтації та тематичного змісту творчості покладалися насамперед на власний талант та інтуїцію.

Саме серед таких художників, які власною творчістю впливали на стан сучасного мистецтва, добиваючись його світоглядного оздоровлення, підвищення соціокультурної ефективності та підтримки позитивного спрямування в цілому і фігурує сьогодні Віктор Штець. Потужний творчий потенціал, яким від природи наділений цей молодий художник є, безумовно, найпершим важливим фактором його успіхів. Але важливі також умови в яких він розкривався та отримав розвиток. Очевидно, доля сприяла Вікторові від самого початку: народження та виховання в інтелігентній родині, що забезпечило йому рівень інтелектуального та культурного розвитку, навчання в училищі прикладного мистецтва (м. Ужгород), що стало фактом офіційного «взяття на облік» та цілеспрямованої художньої підготовки Віктора у юнацькому віці, далі – продовження навчання та захист диплому дизайнера на кафедрі графічного дизайну у Львівській національній академії мистецтв, нарешті – статус викладача рисунку та живопису на цій кафедрі, а згодом – на кафедрі дизайну та основ архітектури в Інституті архітектури Національного університету «Львівська політехніка» - так в найкоротшій формі виглядає біографічний шлях художника і дизайнера, а у зв'язку з педагогічною роботою і науковця-дослідника Віктора Штеця – шлях, що не містить якихось бар'єрів, чи перешкод, які завадили б його вільному просуванню по визначеному долею шляху. Тому, як очікувана закономірність сприймається сьогодні все, що досягнуто Віктором за поки що незначний період часу, але що вже привертає до себе увагу поціновувачів та критиків мистецтва.

Сьогодні в особі Віктора Штеця постає, насамперед, художник, крізь призму творчості якого явно проступає першооснова, базова платформа творчості, якою для нього стала Закарпатська школа живопису. Вплив настільки явний, а якісний рівень творів молодого художника настільки високий, що дає підстави характеризувати його як гідного послідовника творців Закарпатської школи – великих А.Ерделі, Й. Бокшая, З.Шолтеса, як втілювача традицій цієї школи в цілому.

Фундаментальне значення для фахового формування Віктора Штеця мала, безперечно, і Львівська школа мистецтва, під прямий вплив якої він потрапляє від початку навчання у Львівській національній академії мистецтв. Наслідки цього впливу, що спонукав до пошуків нових можливостей самовираження, до розширення зображальних засобів, вдосконалення методик стилізації, збагачення композиційних та колористичних тлумачень в живописі виявились цілком узгодженими з ідейно-методичним контекстом Львівської школи образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва.

Конкретний творчий багаж, напрацьований за трохи більше ніж десятирічний період, свідчить про Віктора Штеця, як про сформованого художника, що синтезував у собі настановчий досвід і Закарпатської і Львівської шкіл мистецтва, при цьому має власне творче обличчя, а завдяки універсальному талантові успішно реалізується у практично необмеженому тематичному та жанровому діапазонах. Цілком природнім є вияв уваги до рідних йому карпатських краєвидів, але водночас, - до міського архітектурного середовища, насамперед Львова. Чимала низка живописних творів свідчить про надзвичайно чуйне, навіть сентиментальне ставлення художника до сільської тематики. В окремих творах цієї серії він експериментує, демонструє оригінальні авторські стилізаційні та технічні прийоми, зокрема, в живописі на склі.

Та чи не найважливішою і найпоказовішою з точки зору випробування художника на глибину таланту є його реалізація в жанрі портрета, зокрема, представлена серією «Ректори «Львівської політехніки». Йдеться про жанр, який, як відомо, не надто засвоюється у сфері творчості, оскільки вимагає від художника особливих якостей – психологічної проникливості, правдивості, моральної відповідальності.

Можливо, саме ці, властиві для Віктора Штеця якості, що є ознаками його внутрішньої культури, у сукупності з реалістичним баченням дійсності та максимальною самовіддачею сприяють повнокровному розкриттю його таланту і зумовлюють успішність та затребуваність в сучасному культурному житті. Немає жодних сумнівів у подальших успішних перспективах художника Віктора Штеця. Гарантією цьому стануть не лише його особисті якості, але і концептуальна позиція, яку сьогодні поділяє чимала маса молодих художників, що повернулись обличчям до Природи, Людини, реального життєвого процесу, що роблять мистецтво цікавим і соціально корисним, утверджуючи в ньому оптимізм і віру в майбутнє.